(методика організації і проведення)

2015

Методичні матеріали “Соціологічні дослідження в бібліотеках” (методика організації і проведення) розроблені з метою надання допомоги безпосередньо бібліотечним фахівцям, які займаються проведенням соціологічних досліджень в бібліотеках і самостійно вивчають наукові основи соціології. Запропоновані методичні поради мають інформаційно-аналітичний характер і лежать в основі всієї соціологічної роботи бібліотеки. Розглядаються елементи побудови програми соціологічного дослідження, методика визначення вибіркової сукупності, кількісні та якісні методи збирання та аналізу одержаної інформації. Для більш доступного сприйняття в матеріалах наведені приклади із загальнодержавних, регіональних і обласних досліджень.

Нинішні соціально-економічні умови ставлять перед бібліотеками актуальні завдання – визначення нових соціальних орієнтирів і належного місця у системі забезпечення і максимального задоволення інформаційних, освітніх, культурних запитів і потреб користувачів, зміни характеру взаємовідносин з ними, зміцнення зв’язків з населенням, забезпечення підвищення якості своєї діяльності. Але оптимізувати діяльність бібліотек, максимально наблизивши її до сучасних умов, можливо тільки, вивчаючи сучасний стан роботи бібліотечних закладів. Саме на це націлені соціологічні бібліотекознавчі дослідження, які в останній час знаходять розповсюдження в бібліотечній практиці.

Соціологічні дослідження – це система логічно послідовних методологічних та організаційно-технічних процедур, зв’язаних між собою єдиною метою-одержати достовірні дані про явища або процеси для їх наступного використання. На основі зібраної інформації приймаються управлінські рішення, виробляються конкретні рекомендації щодо переорієнтації домінуючих функцій бібліотеки, розвитку інформаційних ресурсів та послуг для створення позитивного іміджу у суспільстві.

Планування та організація соціологічного дослідження

Одним з основних мотивів проведення соціологічного дослідження є необхідність мати найбільш широку актуальну і змістовну інформацію про ті чи інші аспекти функціонування бібліотеки, оцінки і побажання, які слід враховувати в організації, управлінні і плануванні діяльності бібліотечного закладу. Рішення щодо соціологічного дослідження повинно бути обґрунтованим до його практичної або наукової доцільності.

Тема дослідження обирається на основі проблемної ситуації за дорученням керівництва бібліотеки і якщо необхідно, обговорюється з фахівцями підрозділів бібліотеки, зацікавленими в його розробці. Однією з найважливіших умов успішного проведення дослідження є вибір і затвердження теми демократичним шляхом за умови повної узгодженості з усіма членами робочої групи, що працюють над дослідженням. Під час обговорення оцінюється її актуальність, практична значимість. Тема включається в робочий план бібліотеки. У процесі укладання програми дослідження тема може додатково уточнюватись, більш конкретизуватися. Формулювання теми повинно бути чітким, лаконічним, конкретним і відображати об’єкт і предмет явища бібліотечної справи, що вивчається. Після затвердження теми необхідно визначити, який вид соціологічного дослідження буде найбільш оптимальним для її розробки.

Види соціологічних досліджень

Соціологічні дослідження поділяють на два типи: опитування громадської думки і власне соціологічне дослідження.

Опитування громадської думки являє собою збирання інформації про думку певного контингенту населення чи користувачів бібліотек з якогось актуального питання. Такі опитування знайшли в останній час широке використання в бібліотеках. Ці дослідження проводяться за неповною програмою або взагалі без неї.

Отримані результати опитування громадської (читацької) думки викладаються у вигляді простих таблиць відповідей респондентів. Назвами таблиць є питання анкети чи інтерв’ю у тому ж вигляді, в якому вони пропонувалися респондентам. Обов’язково необхідно вказувати обсяги генеральної та вибіркової сукупностей.

Власне соціологічне дослідження є вивченням суті предмета дослідження та його зв’язків з іншими елементами соціального світу. У цих дослідженнях найважливішим етапом роботи є підготовка програми.

Розрізняють три основні види дослідження: розвідувальне, описове, аналітичне.

Розвідувальне дослідження – найпростіший вид конкретно-соціального аналізу, який дозволяє вирішувати прості за змістом завдання.

Наприклад, його використовують тоді, коли необхідно виявити ступінь задоволення користувачів бібліотеки роботою закладу в цілому або його окремих підрозділів, оціночну реакцію користувачів бібліотеки на якість заходу, події, що відбулися чи відбуватимуться у бібліотеці.

Етапи соціального дослідження

Виділяється декілька етапів дослідження: підготовчо-організаційний, масове збирання та обробка даних, їх аналіз і підготовка висновків, впровадження отриманих результатів у практику.

Кожний етап якісно відрізняється один від одного, але без послідовного вирішення завдань одного етапу неможливо переходити до наступного.

Найбільш складним є підготовчий етап дослідження, тому що він являє собою теоретичну основу усіх інших дослідницьких процедур. Помилки та прорахунки, допущені на цьому етапі, дуже важко або й неможливо виправити у подальшому. І відповідно витрати часу на нього значно більші, ніж на всі інші етапи.

  1. Підготовчий або підготовчо-організаційний етап включає обов’язково передпрограмне вивчення проблеми, складання та затвердження робочого плану дослідження, розробку та затвердження програми дослідження, підготовку інструментарію (розробка анкет, бланків інтерв’ю, інструкцій інтерв’юєрам, опитувачам та розмноження цих документів), випробування, перевірку інструментарію.
  2. Другий етап – масове збирання та обробка даних являє собою збирання інформації, підготовку зібраних даних до обробки (відбраковка, узагальнення відкритих відповідей), обробку одержаної інформації.
  3. Третій етап – це аналіз та інтерпретація даних. До нього входить аналіз результатів математичної обробки одержаної інформації, розробка висновків та пропозицій (рекомендацій) за результатами соціологічного дослідження, складання підсумкового документа про соціологічне дослідження (інформація, інформаційна або аналітична записка, звіт та додатки до нього).
  4. Четвертий етап – це впровадження одержаних результатів у практику. Він має 2 частини: складання доповідної записки і підготовка проекту розпорядчого (директивного) управлінського документа щодо заходів чи пропозицій за результатами дослідження.

Програма соціологічного дослідження

Програма – це основний фундаментальний документ соціологічного дослідження, який містить методологічні (теоретичні) та методичні (організаційні) основи дослідження.

Методологічний розділ програми включає:

- обгрунтування проблеми дослідження (чому проводиться );

- визначення об’єкта дослідження (де, серед кого проводиться ), і предмета дослідження (що виявляється, які соціальні зв’язки, відносини );

- визначення мети дослідження (чим і для кого буде корисним ) основних завдань, виконання яких необхідне для її дослідження;

- визначення основних та додаткових робочих гіпотез (припущення, що стосуються окремих зв’язків між елементами об’єкту, а також внутрішні і зовнішні фактори, що впливають на стан і розвиток).

Методична (організаційна) частина включає:

- методику дослідження (методи збирання, обробки та аналізу документів);

- формування вибіркової сукупності (тип вибірки, структура вибіркової сукупності, обсяг вибірки);

- інструментарій для збору інформації (анкети, тести, інструкції інтерв’юєрам, опитувачам);

- послідовність обробки одержаних даних;

Програма повинна бути глибоко продуманою в усіх своїх складних частинах. Тільки тоді вона може стати запорукою успішного проведення дослідження.

Тому підготовча фаза дослідження, тобто перед програмне вивчення проблеми, є найбільш відповідальним, тому що теоретичні та методологічні прорахунки, припущені на цьому етапі, вже неможливо буде виправити в подальшому. Підготовка дослідження – тривалий і складний процес, що відбирає більше часу, ніж всі інші етапи. Серед соціологів існує думка, що розробка гарної програми потребує не менше половини інтелектуальних витрат всього дослідження.

Обґрунтування проблеми дослідження

Початком усякого соціологічного дослідження є проблемна ситуація.

Проблемна ситуація – це протиріччя між нашим усвідомленням необхідності будь-яких дій та незнанням шляхів їх вирішення. Проведення в останні роки більшості досліджень викликано невідповідністю стану бібліотечного обслуговування сучасним вимогам. Необхідно шукати нові та удосконалювати існуючі форми роботи з користувачами бібліотек, змінювати структуру книжкових фондів, перебудовувати інформаційну та довідково-бібліографічну роботу. Також мають бути уточнені функції бібліотек, різні закономірності процесу читання в сучасних умовах, тенденції розвитку різних видів бібліотечно-інформаційних ресурсів.

В прикладному соціологічному дослідженні можна замість формування проблеми скласти список конкретних запитань, на які необхідно одержати відповіді.

Формулювання гіпотез дослідження

Обов’язковим процедурним моментом соціологічного дослідження є формулювання гіпотез.

Гіпотеза – це наукове припущення, висунуте для пояснення будь-яких фактів, явищ і процесів бібліотечної роботи, яке необхідно підтвердити або спростувати.

Вирішальною перевіркою істинності гіпотези є досвід, практика. Гіпотеза повинна відповідати наступним вимогам: обов’язкова перевірка положень, що висунуті, логічна простота, володіння передбаченою силою, зв’язок з попередніми знаннями. Гіпотеза повинна передбачувати можливості використання тих чи інших методичних і технічних процедур.

У противагу гіпотезі може виставлятись контргіпотеза, яка відповідає тим же вимогам, але має досконало протилежне пояснення фактам, явищам і процесам, які вивчаються.

Досвід, практика повинні показати істинність, вірогідність гіпотези або контргіпотези.

В описовому або аналітичному дослідженні звичайно виставляється не більше 4-5 гіпотез (інколи 2-3), які між собою не повинні конкурувати.

Об’єкт та предмет дослідження

Об’єкт соціологічного дослідження – це явище, або процес, на які спрямоване соціологічне дослідження. У нашому випадку це може бути установа, колектив, реальний бібліотечний процес чи явище, що вивчаються окремо або у складі певних груп, осіб (бібліотекарів, читачів). Чітке виділення об’єкту сприяє вірному визначенню предмета дослідження.

Предметом соціологічного дослідження є сторони об’єкту, які підлягають вивченню. Предмет дослідження завжди визначається конкретним формулюванням відповіді на питання: “Що вивчається?”